Якби на на Гнідавському цукровому заводі не диверсифікували виробництво, то сезон можна було б і не розпочинати.
Цьогоріч у нас дві проблеми – війна і ціна на енергоносії. Газ у Європі коштує вже більше 2 тисяч доларів. Якби Гнідавський цукровий завод працював тільки на газу, то щодоби ми повинні віддати мінімум 400 тонн цукру тільки на газ, при тому, що завод буде виробляти 600-700 тонн за добу, а ще потрібно розрахуватись з господарствами-бурякоздавачами, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство», – каже заступник директора Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин
Посадовець переконує, що газу внутрішнього видобутку може не вистачити для того, аби люди не замерзли взимку. Ціна на комерційний газ, який пропонують підприємствам є такою що можна відразу не запускати завод, адже кожен кілограм виробленого на цьому газі цукру приносить лише збитки. Це і стало причиною того, що цьогоріч ще 10 заводів працювати не буде, тобто запуститься лише 22 цукрові заводи по всій Україні.
«Однак ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше отримати від своїх підприємств-бурякоздавачів сировину і її переробити. А друге важливе завдання – це зберегти виробничий колектив, бо закриття заводу на один сезон потягне за собою і псування обладнання, а відповідно і більш тяжкі наслідки для підприємства», – наголошує Олександр Нікішин.