«Біо Пек»: історія упіху першого луцького заводу, який почав заробляти на своїх відходах

У світі вже навчилися виготовляти з недоїдків – електрику, із пластикових пляшок – взуття, меблі і навіть велосипеди, а із упаковок з-під соку та молока – дорожнє покриття… Над тим, як зменшити кількість сміття і відходів працюють кращі світові «уми», адже планета – переповнена. Не стоїть осторонь і бізнес. Виробництво прагнуть зробити безвідходним, аби те, що викидають з одного цеху ставало сировиною для іншого…

Про це йдеться на сайті Перший

У Луцьку є завод, де теж вирішують такі глобальні завдання. Десятиріччями відходи від виробництва цукру на Гнідавському заводі віддавали на корм свиням та коровам. А сьогодні це – цінна сировина, з якої виготовляють стратегічно важливий для України продукт – біоетанол. Далі тут планують наступні кроки для зменшення відходів: виготовлення біогазу і навіть електрики…

Що таке цей біоетанол і чому він є стратегічно важливим? Як з невеличкої пробірки за тиждень утворюється десятки тисяч літрів дріжджів? І чому мер Львова Андрій Садовий назвав завод «найбільшим самогонним апаратом, який бачив»?.. Читайте у репортажі із луцького підприємства «БІО ПЕК».

Трохи історії… із «запашком»

«Ви, напевно, не знаєте, але у Луцьку є цукровий комбінат, який виробляє 20% ринку біоетанолу для України. Це дуже круто!» – сказав міський голова ЛьвоваАндрій Садовий, коли  його запитали, чим займався під час чергового візиту до Луцька…

А й справді: чи знають лучани, що в їхньому місті працює таке унікальне виробництво? Про завод, швидше за все, чули, але – навряд чи в контексті унікальності.

Навесні  2017 року, щойно запрацювало підприємство «БІО ПЕК», трапився неприємний інцидент. Відходи від виробництва зливали на очисні споруди Гнідавського цукрового, і звідти почався неймовірний сморід. Влада відразу заявила: треба закрити завод, бо засмородили місто… та, зрештою, з’ясувалося: винна саме недалекоглядність влади. Іще з 50-х років на очисні споруди заводу зливали нечистоти з прилеглих мікрорайонів і сіл, і зрештою усе це назбиралося до такої межі, що «вибухнуло» смородом. Вина заводу була лише в тому, що почали зливати на власні очисні поля більше відходів, бо замість одного – цукрового – тут тепер з’явилося два виробництва.

Зараз завод працює на повну потужність: цілодобово, в чотири зміни. Біоетанол, який виготовляють, продають для хімічної промисловості та українським виробникам бензину (серед покупців – «Укрнафта» та БРСМ) . У бензині, яким заправляють українські автомобілі, має бути 5% біоетанолу. Такою є законодавча вимога, затверджена у 2017 році.

Біоетанол зменшує кількість шкідливих викидів, а також – зменшує потребу у нафті, яка – недешева і не своя, імпортна… В США, наприклад, біоетанолу в паливі має бути до 30%, в Європі – 5-10%, а в Бразилії уже взагалі заправляють автомобілі тільки біоетанолом. Україна теж буде збільшувати вміст біоетанолу, який називають пальним майбутнього. Це – зменшить залежність України від імпортної нафти та шкідливий вплив на екологію. Але поки «біоетанольну» ініціативу блокують, адже багато впливових людей в Україні мають нафтовий бізнес.

Далі буде…

Читайте наші новини на сторінці у Facebook