Сергій Ходорчук (Motanka): «Українські казки – це більше містичні історії, а не розповіді для дітей»

Сергій Ходорчук, бас-гітарист надзвичайно стрімкого у своєму розвитку гурту Motanka, розповів читачам «Нотаток» про містику навколо колективу, емоції від успіху, та творчі плани на найближче майбутнє.

– Вітаю! Один одного ви знаєте досить давно, ви всі родом із Луцька, але певний час жили і творили у Берліні. Які були причини переїзду, та як це вплинуло на вашу музику?

Читайте також: Луцький гурт «MOTANKA» здобув престижну нагороду на міжнародному фестивалі

– Знаємо один одного та граємо ще з школи. Раніше грали трохи іншу музику. Гурт називався Forkida, робили матеріал під впливом американських гуртів. Щоб мати можливість далі займатися музикою, вирішили поїхати до Берліну. Перебуваючи довгий час за кордоном, відчули сильний зв’язок з Батьківщиною. Ми почали цікавитися давньою культурою українського народу, тому поступово музика змінювалася та перетворилася на своєрідну молитву.

– Наразі ви вирішили сфокусувати свою діяльність саме на Україні? Це свідомий крок чи життєві обставини?

– Ні. Це свідомий крок, так як ніхто не може так глибоко відчути нашу музику, як українці. Україна велика та багатогранна. Тут відчуваєш своє коріння, духовний зв’язок та якусь своєрідну казковість.

– Захоплення містикою, магією та традиціями – це з дитинства? Чи часто трапляються містичні речі у вашому житті?

– Інтерес був завжди. Якщо ви поїдете на Волинь, то потрапляючи в будь-яке село, ви відчуєте містику. Та й по всій Україні так. Наші казки – це більше містичні історії, а не розповіді для дітей 😉 Містика завжди присутня в нашому житті. Одного разу після того, як ми вирішили змінити напрямок музики, на вулиці вдарила блискавка. Здавалося б, нічого такого, але це був листопад та весь день була хороша погода. Ще був випадок, коли без причини задимілася машина, в який ми їхали з концерту. Також пригадується, як ми грали в парку, де зібралося багато людей, і на нас почав лити дощ, але містичним було те, що лив він тільки на нас. Люди, які спостерігали за виступом, були приголомшені.

– Відомо, що записуєте свої треки виключно на плівку. Чому так?

– Плівка береже енергетику та вібрації від музики, оскільки, щоб записати на плівку, потрібно грати всім разом одночасно. І сам звук стає приємним для сприйняття. Пошук звукорежисера теж не обійшовся без містики. Перший режисер за декілька днів до запису відмовився з нами працювати, аргументуючи це тим, що ми використовуємо руни. В іншого провалився вдома дах. Ще в одного перед записом посипалися зуби. Так нам пощастило записати альбом на Blackstone studio, що в Берліні, в звукорежисера Gerrit Hassle, який глибоко розуміє специфіку запису музики на плівку.

– Майбутній альбом також буде записано таким чином? Розкажіть про нього та його заплановану концепцію.

– Так. Альбом вже записаний. Зараз відбувається процес мастерингу. Альбом потужний та динамічний. Прослуховувати його треба повністю, як читати книгу.

– На коли приблизно планується реліз цього диску?

– Скоро ☺

– Попередня платівка під назвою Tribal була оприлюднена у 2017 році. Що змінилося у звучанні та подачі гурту Motanka з того моменту, окрім повноскладового саунду?

– Tribal – це акустика, яку ми записали теж на плівку. А в повноцінний альбом ми намагалися втілити якомога більше різних образів та переживань. Окрім запису звичайних інструментів ( гітара, бас-гітара, барабани) на плівці ви почуєте цимбали, окарини, горловий спів і ще багато іншого.

– Нещодавно у мережі було оприлюднено тизер кліпу Verba. Де знімали цю роботу, яку головну ідею вкладали у відео та коли відбудеться його прем’єра?

– Знімали в себе вдома на Волині. Їздили по лісам та озерам, де є гарні локації. Під час зйомок не обійшлося без дивних подій. За три дні зйомок погода нам подарувала ту атмосферу, яку нам треба було передати згідно розкадровці саме в той чи інший момент часу. Щодо ідеї – ця пісня про Україну, і все, що ви побачите на відео, так чи інакше стосується її історії або сучасності.

– Ваш гурт став переможцем національного відбору найбільшого фестивалю важкої музики у світі – Wacken Open Air, а згодом виборов друге призове місце у фіналі інтернаціонального конкурсу. Що ви відчули, коли усвідомили те, що будете першим колективом в історії, який представить Україну на WOA Metal Battle?

– Для нас була велика честь, бути першими, хто представить Україну на цьому конкурсі світового масштабу! Проте, чесно кажучи, ми навіть по дорозі до Вакену не думали про те, що це змагання, адже в нас була мрія просто виступити на Wacken Open Air! І тут в нас не обійшлось без містики! За день до концерту в нас без всяких причин перестала працювати бас-гітара. Але, на щастя, наші друзі з Берліну нас виручили, надавши нам свою бас-гітару. На самому фесті все відбувалося на дуже високому рівні. Все продумано до дрібниць: як для гостей фестивалю, так і для музикантів – починаючи від посекундного графіку виступу до мерч-пакетів для кожного гостя з дощовиками, медичними пластирами, кремом від сонця (він там дуже необхідний!), фірмовими пляшками для води, які не б’ються, та іншими дрібницями типу плакатів та бейджів. А перед самим виступом наш дух нереально підняла присутність українців з прапорами під сценою, які прийшли послухати та підтримати нас.

  • Хто підтримав гурт на світовий фестиваль, адже це задоволення не з дешевих?
  • Так. За підтримкою ми звернулися до голови спостережної ради Гнідавського цукрового заводу Ярослава Галькевича. І він не відмовив. Скажу так, рідко зустрінеш таких людей, що розуміються і готові підтримувати сучасну музику.

– В Україні є виконавці, які інтригують вас самих? Можливо хтось із них навіть підживлює вас новими ідеями?

– Ми слідкуємо за творчістю Onuka, The Hardkiss, Karna, Чумацький шлях (CH.SH.), а також за важковиками Jinjer, Nakturnal Mortum, Kroda.

– На вашу думку, соціальні мережі є одним із найголовніших інструментів поширення музики сьогодні? Чи вдається вплітати сучасні технології у музику із автентичним корінням?

– Звісно, це дуже зручно. Зазвичай автентику люди сприймають, як повернення до печер та вимкнення світла. Ми живемо в 21 столітті і треба використовувати можливості сучасних технологій. Але потрібно пам’ятати хто ти, звідки родом, чому саме тут ти народився. Одне одному не заважає, а навіть допомагає, сучасні способи реклами та поширення інформації – просто знахідка! Ми постійно маємо можливість спілкуватись з публікою в соцмережах, це надихає нас і дає можливість людям дізнаватись про нас та нашу творчість.

– Чи можете уявити самих себе без музики? Чим би ви займалися?

– Без музики уявити себе не можемо, оскільки зараз займаємося лише нею. Ми для цього на нашій планеті, щоб творити, іншого не знаємо.

– Яка ваша головна музична мрія?

– Надалі продовжувати займатися музикою і донести її до якомога більшої кількості людей, щоб українські мотиви лунали в кожному куточку планети, щоб люди об’єднувались і ставали щасливішими під впливом нашої музики.

– Щиро бажаємо вам успіхів у цьому!

За інформацією сайту notatky.com.ua

Читайте наші новини на сторінці у Facebook