Як народжується «солодкий пісок» показали на Гнідавському цукровому заводі: післямова

Свого часу нам доводилося побувати на багатьох підприємствах Волині, але без перебільшення скажу, що Гнідавський цукровий завод чи не найпотужніше підприємство з надзвичайними можливостями та сотнями робочих місць. Для того, аби чай на наших столах був солодким Гнідавський цукровий завод вже не один десяток років працює на благо волинян і з впевненістю дивиться у майбутнє. Цьогоріч сезон виявився доволі успішним, а на підприємстві встановили своєрідний рекорд, як по кількості переробленого буряка, так і у виробництві цукру.

Постачальники понад усе…

На Гнідавський цукровий завод свою продукцію привозять як найбільші сільськогосподарські підприємства Волині, так і одноосібні селянські господарства, адже виважена політика і підхід до роботи дозволяють продовжувати цю співпрацю вже протягом кількох десятків років. Незважаючи на чималі відстані, сільгоспвиробники надають перевагу саме Гнідавському цукровому заводу, адже бачать тут стабільність, що дозволяє отримати прибутки за важку селянську працю.

Стабільне підприємство завжди приваблює сільських партнерів, тому вони й вибирають Гнідавський цукровий завод. Найменшої заборгованості перед виробниками підприємство немає.

Солодкі  гори і важка праця дали очікуваний результат…

Шлях перевтілення коренеплодів розпочинається на бурякопунктах, куди дбайливі фермери привозять свій продукт. На бурякопункті подбали про зручність здавачів сировини, запровадили комп’ютерну систему, що дає можливість швидко розвантажувати буряки і відразу за них розраховуватись. Також цього року було розширено мережу бурякопунктів. Одне слово, робиться все, щоб було добре і для заводу, і для партнерів, котрі працюють у полі.

Машини привозять буряк, вивантажують і складують в кагати, а потім спеціальними гідрантами продукція подається в завод. Для цього в тут існують гідротранспортери за допомогою яких разом із водою сировина перенаправляється на переробку. Вже тут встановлені спеціальні «пастки» для відділення домішок – листя, каміння тощо.

Перш за все чистота… і надзвичайно складний процес

Перш ніж потрапити на переробку цукровий буряк проходить декілька ступенів очистки. Направду скажу, що я був вражений, адже той продукт, що я побачив на полях і ті буряки, що потрапили на завод це, як то кажуть, «небо» і «земля». Виявляється на водовідділювачах брудна вода, яка транспортує буряк відходить і буряк потрапляє в мийку, де проходить ще один ступінь очистки та елеваторами потрапляє в бурякорізку. На сучасних бурякорізках німецького виробництва, сировина подрібнюється на стружку, звідки потрапляє дифузійний апарат. В цьому апараті за допомогою гарячої води і температури 72-75 градусів подрібнена стружка висолоджується. В результаті ми отримуємо насичену цукром воду, яка називається соком, і висолоджену стружку – жом, який виводиться із заводу і потрапляє на зберігання в спеціальні жомові ями.

Виявляється, що не все що солодке, то цукор…

Направду скажу, що самому розібратися в надскладних процесах виробництва цукру доволі важко або ж практично неможливо, тому допомогти нам розібратися в процесах народження «солодкого піску» погодилась начальник виробництва ПАТ «Гнідавський цукровий завод» Людмила Стемковська. У галузі цукроваріння вона працює вже декілька десятків років, тож знає усе до найменших деталей.

Отож, отриманий так званий цукровий сік потрапляє на очистку. Оскільки із цукрового буряку із соком виходять і «знецукри», то відповідно їх теж потрібно відділити, бо вони не дадуть можливість сахарозі викристалізовуватися. На цьому ступені очистки використовується вапняне молоко, яке теж виробляється на Гнідавському цукровому заводі. Для отримання цього необхідного в процесі цукроваріння продукту існують спеціальні випалювальні печі, в які завантажується вапняковий камінь, а на виході отримуємо випалений вапняк. Повертаючись назад, вже до отриманого дифузійного соку додається вапнякове молоко, і розпочинається два етапи очищення – предефікації та дефекації. В результаті суміш соку з вапняним молоком подається а асатурацію. Пройшовши через сік газ СО2 реагує з вапняним молоком і в результаті отримуємо осад CaCO3, який має властивість асорбувати на собі «знецукри», які присутні в буряковому соку. Процес має двоступеневу сатурацію: перша – відфільтровується CaCO3 на вапно фільтрах, на наступний рік планується встановлення нових німецьких фільтрів для відфільтровування цього осаду.

А тепер про найскладніше…

Повністю очищений сік потрапляє на випарну станцію. Випарна станція п’ятикорпусна: на перший корпус подається пара, проходить процес кипіння і пара потрапляє у другий корпус, де сік згущується цією парою і так далі. В результаті на виході з випарної станції отримуються сухі речовини сиропу. Після цього отриманий сироп потрапляє на вакуум апарати, де сироп кипить при температурі 72-75 градусів. Ось тут на протязі трьох годин вариться цукор, спеціальні насоси відсмоктують повітря утворюючи вакуум, після кипіння все це потрапляє на конденсаційну установку за рахунок якої утворюється вакуум.

Варіння цукру теж проходить у три етапи. На першому ступені отримуємо білий цукор, який направляється в сушильне відділення, а між кристальний розчин, який залишився йде на другу ступінь варіння, цей продукт вариться вже 6 годин, тому що тут більше «нецукрів» і менше сахарози, в результаті ми отримуємо жовтий цукор, а той розчин, який ми отримуємо йде ще на один ступінь переробки де отримуємо продукт, який йде на уварювання білого цукру, та вторсировину – мелясу. В результаті після проходження всіх надскладних процесів отриманий «білий пісок» просушується та фасується у мішки.

Лабораторні дослідження – обов’язкові

Важливо, що на усіх етапах виробництва (від буряка до готового цукру) відбирають сировину для її дослідження у лабораторії. Начальник лабораторії Ольга Сахарук розповіла, що кожна з працівниць-лаборанток відповідальна за певну ділянку виробництва. Дослідивши сировину, лаборантки доповідають про результати оператору цієї ділянки. Якщо є порушення, доводиться втручатися в процес та усувати недоліки.

Від пережитків рядянщини до заводу європейського зразка

Сьогодні ПАТ «Гнідавський цукровий завод» – один з найбільших платників податків та одне з бюджетоутворюючих підприємств області. Потужності підприємства дозволяють переробляти більше 5 тисяч тонн буряків за добу. Свого часу саме завдяки заводу виник цілий район Луцька.

Однак на досягнутому підприємство зупинятися не збирається. Щороку потужності Гнідавського цукрового заводу зростають і він увійшов у рейтинг найбільш успішних підприємств України.

В період міжсезоння Гнідавський цукровий завод пройшов декілька етапів модернізації, зокрема встановлено декантатор – механізм для згущення соку та розділення на дві фракції. Також встановлено дві центрафуги  де цукор першого продукту білий цукор промивається і викристалізовується. Одна така установка завантажує 1960 кілограм. Ці установки дивують своєю унікальністю, там встановлені радіолокаційні датчики, які визначають завантаження у цетрефугу і відповідно до цього завантаження дається мінімальна кількість води, яка повинна змити з кристалика сироп, який залишився і цукор був європейської якості.

На підприємстві переконують, що на досягнутому не зупинятимуться. Для цього була розроблена спеціальна програма, яку планують втілити в життя протягом п’яти років.

Вже цього року будуть закуплені спеціальні пресувальні установки для віджимання жому, які дозволять покращити показники з виробництва. Зараз жом віджимається до 12-13 відсотків сухих речовин в жомі, а з встановленням вищезгаданих пресів, жом буде віджиматися  до 27 відсотків. Для зберігання цього продукту будуть побудовані спеціальні склади для подальшої його переробки. За рахунок того, що він буде сухіший і не контактуватиме з навколишнім середовищем, його можна буде постачати селянам на протязі року. З іншої сторони, жом буде використовуватись для виготовлення кормів великої рогатої худоби, а також для продукування енергії на біореакторі.

Наступний напрям – це дефекат (ред.. відходи після очищення соку цукрового буряка), який теж планується переробляти  відповідно до європейських стандартів. Для цього будуть придбані та встановлені молекулярні преса, які дозволять очищувати відходи виробництва цукрового буряка, а у підсумку ми матимемо цінне добриво.

Останній етап реалізації програми буде очищувати воду, якою миють цукрові буряки, для цього буде придбана спеціальна установка. Після цього вода буде надходити назад на виробництво.

Загалом реалізація цієї програми обійдеться близько 15 мільйонів євро. Сьогодні зростають вимоги до екології і охорони навколишнього середовища, тому Гнідавський цукровий завод впроваджує найновіші технології.

Петро Сосницький