Чи вигідно Україні постачати цукор в ЄС і чому потрібно скасувати держрегулювання галузі

До розвалу Радянського союзу цукрова галузь була найпотужнішою частиною агропромислового комплексу України. За часів СРСР Україна отримала на баланс 192 заводи з сумарною добовою потужністю переробки – 509,72 тисяч тонн цукрових буряків.

Цукровий коренеплід сіявся на площі 1,4-1,7 мільйонів гектарів, а вироблення цукру досягало 5 мільйонів тонн, 60% якого відправлялося на експорт. Такі показники дозволяли Україні бути другим в світі виробником буряка для виготовлення цукру після Німеччини.

Чи зможе наша країна повернути лідируючі позиції, наскільки це вигідно, і в якому стані галузь сьогодні розповіла керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Відзначимо, що на сьогоднішній день ми маємо 46 реально працюючих цукрові заводи. За добу вони переробляють 169, 5 тисяч тонн коренеплодів.

– Але, це зовсім не означає, що в Україні є дефіцит цукру. Зовсім навпаки. Використовуючи сучасні технології для вирощування сільськогосподарських культур, виробники цукрових буряків в наш час отримують урожай, який за кількістю тонн набагато перевищує той результат, який ми мали, наприклад, п’ять років тому. За п’ять років посівні площі цієї культури в нашій країні скоротилися майже вп’ятеро, проте врожайність коренеплодів збільшилася вдвічі, – каже Руслана.

Рекордні показники за час незалежності

Як каже експерт, якщо в радянські часи 192 цукрових заводи виготовляли 5 мільйонів тонн продукту, то зараз з об’ємом в 2 мільйони тонн справляються 46 заводів:

– Так як внутрішній ринок України вимагає всього лише 1 450 000 тон цукру, виникає необхідність в реалізації залишків. Тому наші цукровари активно працюють над розвитком поставок продукції за кордон. У минулому році було експортовано рекордну, за весь час незалежності України, кількість цукру. Це більш 767 тисяч тонн, на загальну суму 151 400 000 доларів США.

Буряк не порадував урожаєм, але цукру вистачить всім

– Згідно з нашими розрахунками, в цьому сезоні буде працювати 46 цукрових заводів, тобто на 4 заводу більше, ніж в 2016 році. У весняно-літній період нинішнього року були несприятливі для дозрівання цукрових буряків погодні умови. Саме через це коренеплоди мають низьку цукристість, що, в свою чергу, може несприятливо позначитися на загальній кількості готової продукції. Думаю, не дивлячись на це, кількість виробленого цукру, швидше за все, залишиться на тому ж рівні, що і в минулому році, тобто складе 1,9-2,0 мільйона тонн. Навіть при таких умовах ринок не буде дефіцитним, а експорт може скласти близько 500 000 тонн цукру, – розповідає про маркетингові плани Руслана.

Чи потрібно Україні нарощувати виробництво цукру?

За результатами експортних поставок 2016-2017 маркетингового року, наша країна стала другою в світовому рейтингу експортерів цукру, що виготовляється з буряка. Також ми знаходимося на першій позиції в Європейському Союзі. Що стосується рейтингу виробників, то ми – на третьому місці серед країн Європи.

– Перш за все потрібно розуміти, що для нарощування виробництва необхідні певні ринкові передумови. Виробничий потенціал цукрової галузі становить близько 3 мільйонів тонн готового продукту в рік, проте, на даний момент кон’юнктура ринку не сприяє його реалізації, – міркує про рейтингові показники Руслана.

Обганяти конкурентів, продаючи надлишки, стало важче

– З кожним роком скорочується споживання цукру в нашій країні. На сьогоднішній день, обсяг внутрішнього ринку оцінюється в 1 450 000 тон. Надлишки виробництва необхідно реалізовувати на зовнішніх ринках, але на тлі прискореного розвитку цукрового сектору в сусідніх країнах, це робити стає важче.

Тому боротьба за зовнішнього споживача – одна з додаткових завдань, яку, крім всіх інших, важливо вирішувати українським цукровиробникам вже сьогодні, – каже Руслана Бутило.

Існує необхідність в кваліфікованих кадрах і модернізації обладнання

Ще одна серйозна проблема, за її словами, – це брак кваліфікованих кадрів і необхідність в модернізації виробничих потужностей:

– Так як всі заводи в нашій країні були побудовані досить давно, на сьогоднішній день існує необхідність в їх технічному оновленні. Тому щорічно виробники проводять модернізацію техніки: замінюють центрифуги, здійснюють удосконалення теплової схеми, свеклорезок, вакуум-апаратів та іншого обладнання. Все це дозволяє підвищити якість продукції і краще зарекомендувати українського виробника на світовій арені.

Також, більшість заводів проводять навчання для своїх співробітників, запрошуючи кращих світових експертів в цій галузі.

ТОП-3 досягнень галузі за рік

Як стверджує керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор», за останній рік їм є чим похвалитися.

По-перше, експорт цукру збільшився майже в 10 разів. Це рекорд для незалежної України. По-друге, виробництво солодкої продукції наростили майже в 1,5 рази і збільшили вироблення цукру першої категорії. По-третє, працюючих цукрових заводів стало більше.

Український цукор вигідніше поставляти в Африку й Азію, а не в ЄС

Відповідно до маркетингових показників за останній рік (вересень 2016 – серпень 2017 рр.), Географія експорту українського цукру надзвичайно широка:

– Ми «нагодували» своєю продукцією практично всі континенти. Стратегічними напрямками для нас є ринки Азії, Африки, і, звичайно ж, Європи. На сьогоднішній день в ЄС надзвичайно високі митні ставки, в зв’язку з чим в цьому регіоні українські виробники втрачають свою конкурентоспроможність. Торгівля з цими країнами їм економічно невигідна. Квота на безмитні поставки в Євросоюз становить лише 20 тисяч тонн. Таким чином Європа захищає свій внутрішній ринок.

Тому, як каже експерт, в основному, український цукор їде в Африку й Азію, де він конкурентоспроможний і за якістю, і з логістики. Експорт продукції в інші країни сприяє більшому розвитку цукрової галузі, оскільки, як говорилося раніше, останнім часом простежується чітка тенденція до скорочення внутрішнього ринку. Тому квотування тут не допоможе, а лише зіпсує все, оскільки, по-перше, обмежується кількість поставленого цукру, і по-друге, митні ставки в ЄС високі, що знижує конкурентоспроможність українського цукру.

Квоти на безмитні поставки цукру в ЄС потрібно збільшити в 15 разів

Що стосується режиму вільної торгівлі з Європейським Союзом, то для України квота на безмитну поставку цукру склала 20 070 тонн на період одного року.

– Але наші виробники вибирають ці 20 тисяч тонн за перші два місяці. Ми вже не раз зверталися до Євросоюзу з проханням про підвищення квот для України в 15 разів, оскільки в ЄС нам рентабельно поставляти до 200 000 тон продукту. Ми вважаємо, що це досить прийнятне кількість, оскільки, щоб експортувати цукор на вигідних умовах, в імпорт техніки, витратні матеріали та обладнання, потрібно вкласти понад 115 000 000 доларів. У перерахунку це – 222,4 тисячі тонн продукту. Але квоти не підвищили, – говорить про необхідність збільшення квот експерт.

Відзначимо, що український цукор повністю відповідає європейським стандартам.

– І Європа, і ми виготовляємо цукор ICUMSA 45. Відповідно до загальноприйнятих характеристикам, він ділиться по категоріях – від першої до четвертої, кожна з яких, в першу чергу, відрізняється за показниками кольоровості. Найякіснішим вважається цукор I-ї категорії. З кожним роком виробники продукції проводять модернізацію виробництва, завдяки чому вдалося збільшити вироблення цукру I-ї категорії з 3% до 31%. У планах на наступний рік – виробництво 50% цукру I-ї категорії, – розповідає про критерії якості продукту Руслана.

Державне регулювання невигідно для розвитку цукрової галузі

Розмір квоти для поставок цукру на внутрішній ринок визначає закон «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», який був прийнятий в 1999 році. У ньому йдеться про квоту «А».

Згідно з цим нормативно-правовим актом, квота «А» – це максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року, для задоволення внутрішнього державної потреби в цьому продукті.

Цей закон встановлює ціну на сировину і готовий продукт, який йде на внутрішній ринок.

– Ми, НАЦУ «Укрцукор», як профільна асоціація, зацікавлені у скасуванні норм державно-правового регулювання, зазначених в цьому нормативно-правовому акті, оскільки, по-перше – це блокує розвиток галузі, а по-друге, не сприяє її сталого функціонування на ринкових принципах, – каже Руслана.

Відзначимо, що «Укрцукор», спільно з Всеукраїнською Аграрною Радою, розробили проект закону «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру». Мета його створення – скасування попереднього законодавчого акту. Тому що, за словами аналітика, нинішній закон «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» застарів, і, на сьогоднішній день, не в змозі повною мірою забезпечити максимально ефективне регулювання виробництва і реалізації цукру в Україні.

– Ми щиро сподіваємося, що зовсім скоро наш законопроект буде включений до порядку денного і винесено на голосування у Верховній Раді України, – підсумувала експерт.