Маркус Шюте про німецький та український досвід вирощування цукрового буряка та Гнідавський цукровий завод

Перед нами — ТОВ «Хавест-Агро», яке веде свій відлік з 2004 року. Саме тоді німець Маркус Шютте приїхав в Україну і продовжив справу свого батька вже на наших землях. Тоді, за словами чоловіка, земель пустувало чимало, а Україна була в пошуках інвесторів, тому він і не випустив такої можливості. Завезли німецьку техніку б/в та взяли в обробіток 340 га. Нині земельний банк підприємства складає 4,2 тис. га.

У господарстві вирощують озимий ріпак, цукровий буряк та озиму пшеницю. В планах – озимий ячмінь, ярий ячмінь та соя. Що ж стосується цукрового буряка – його площі на підприємстві щороку ростуть. Якщо в 2015-му під нього віддавали 600 га, в 2016 році розширились до 800 га. І на цьому зупинятися не збираються.

Знайомство з підприємством та його працівниками починається з екскурсії машинно-тракторною бригадою. Тут є різні моделі: від нових розробок компаній New Holland, Horsch, Amazone до перевантажувачів вітчизняного виробництва «Компанії «Завод Кобзаренка» ПБН-30 та ПБН-40. Для обробітку своїх площ техніки вистачає. Єдине, що орендують – бурякозбиральний комбайн Holmer.

 «Окрім цього, маємо причіп ТСП-26 теж «кобзаренківського» заводу. Плугами ми не користуємося — у нас безвідвальна оранка. Є культиватори, глибокорозпушувачі Amazone, Horsch, сівалка Amazone 6002 та бурячна 18-ти рядкова Kverneland», — розповідає головний механік ТОВ «Хавест-Агро» Руслан Поляк.

Всього у підприємстві — 42 працівника. Деякі з них — не місцеві, приїжджають саме у пору збору врожаю. Для того, щоб забезпечити приїжджим гарні та комфортні умови на базі офісу «Хавест-Агро» облаштували міні-готельну кімнату, яку показують і нам.

Маркус Шютте — засновник та власник компанії. Доволі гарною українською, яку вчив з наполегливістю щодня, швидко та з цікавістю відповідає на усі наші запитання.

«Є надія, що податкова і державна системи будуть більш стабільними. Нам би хотілося знати, що нас чекає через два роки. Як зміняться закони, система оподаткування, чи дозволять продаж землі? Хочеться, щоб держава сказала, чого чекати. Особисто я не дуже хочу, щоб земля продавалася. Не знаю як тоді формуватиметься ринок і кому можна буде купувати землю. Ми — українська фірма з німецьким капіталом, у нас багато землі в оренді. Якби ми мали можливість укладати договори, наприклад, на 10 років, то могли б нормально працювати», — говорить Маркус Шютте.

Виявляється, сьогодні Маркус саме провів трьох своїх дітей назад до Німеччини — на навчання. Він зізнається, що всі вони, особливо середній син Уго, якому 9 років, цікавляться працею на землі. Сам Маркус теж багато часу проводить в поліі: перші 4 роки господарювання практично всі обприскування проводив сам, часто сідав за комбайн та сівалку.

Зараз побільшало управлінської роботи, є поля в різних регіонах, за 40 км від центрального офісу в селі Підлізці на Рівненщині. А ще, господар намагається брати участь у більшості семінарів та конференцій, що проходять в регіоні. Розмовляючи, згадуємо, що не так давно бігло зустрічалися з Маркусом Шютте на дні поля «Вілії» в червні цього року.

«Ми закуповуємо насіння озимого ріпака та озимої пшениці у «Вілії». Зараз за допомогою «Волинь Зерно Продукту» експортуємо ріпак та пшеницю, але скоро хочемо пустити і цукровий буряк за цією ж схемою», — розповідає засновник «Хавест-Агро».

Порівнюючи співпрацю з німецькими цукровими заводами пан Маркус знаходить і спільне, і відмінне.

 «У Західній Німеччині фермери є співвласниками заводів, також є рада фермерів, яка має слово і право голосу, в Україні ще не так. Але принципи роботи схожі. Також у Німеччині є дотації на вирощування цукрового буряка, допомога на гектар, незалежно від культури, у сумі близько 250 євро. Але ця сума одразу переноситься на орендну плату, тому я не бачу великого сенсу ті гроші давати», — говорить Маркус Шютте.

Чоловік розповідає, що в Німеччині є програма, згідно якої до 2020 року гектар цукрового буряка має давати 20 т цукру. У реалізацію таких цифр Маркус не дуже вірить.

 «Я думаю, до 2020 року — це нереально. Це потрібно мати врожайність 100 т/га. Для себе у нас є інша мета: ми повинні давати більше 10 т/га цукру, щоб в перспективі років через 2-3 мати 10-15 т/га цукру», — розповідає чоловік.

Від посіву до збирання

Цукровий буряк є найзатратнішою культурою для «Хавест-Агро» — на один гектар витрачається 30-35 тис. грн. Тому до технології тут ґрунтовний підхід. Чотирипільна сівозміна, відсутність глибокої оранки, внесення органічних добрив на 70% площ.

«Ми вже давно не палимо солому і не оремо землю: органічні рештки самі розкладаються в грунті. Намагаємося давати під цукровий буряк 6 т/га курячого посліду, який завозимо з Києва. Зараз плануємо посіяти олійну редьку на сидерат, адже вона пригнічує поширення нематод», — пояснює власник господарства.

Більш детально про технологію вирішуємо поговорити вже на полі, дивлячись на буряки та оцінюючи їх цукристість на «власний зуб».

Дорогою до поля дізнаємося, що погодні умови відчутно вдарили по стану цукрових буряків. Недостатня кількість дощів у липні та серпні зупинили наростання маси кореня та цукру. Утім, буряк усе одно показує хороші результати.

«Зараз ми працюємо з «КВС-УКРАЇНА». Цього року 100% насіння їхньої селекції. Вони щороку оновлюють гібридну програму, дають повну інформацію про буряк: який ранній, який пізній. А також ми попросили компанію зареєструвати ті гібриди, що є у нас і вирощуються у Німеччині, під тими самими назвами. Там дуже гарна експериментальна база. Поки що дали обіцянку виконати наше прохання», — коментує пан Маркус.

Петро Кутя, директор регіону Західної України компанії «КВС-УКРАЇНА» відразу ж розповідає, що саме зараз його колеги працюють над розробкою нового гібриду цукрового буряка.

«Ми плануємо запустити у продаж гібрид цукрових буряків CONVISO® SMART, який буде стійким до АЛС-інгібіторів, сульфаніл-сечовини та ряду гербіцидів. Фактично двома внесеннями гербіциду нищиться весь бур’ян без шкоди для цукрового буряка. Бо, якщо ми захищатимемо посіви від бур’яну традиційно, ми сильно пригнічуємо цукровий буряк, а період його вегетації зменшується на 2-3 тижні. У цьому ж випадку рослина не пригнічується. Ми вже випробовуємо схеми внесення гербіциду. У 2018 році цей гібрид вже буде у продажу, а наступного року ми будемо мати десь на 30 га такого насіння», — розповідає Петро Кутя. 

По ЗЗР у «Хавест-Агро» співпрацюють з різними компаніями (BASF, Bayer, Syngenta), а також використовують генерики. Про деякі секрети технології розповідає головний агроном Павло Шабала.

«Ми завжди користуємося ґрунтовими гербіцидами з діючою речовиною метамітрон. Перший обробіток: 0,7 л/га Голтікс + 0,5 л/га Бетанал. Другий і третій обробітки за цією ж схемою. Далі вже дивимося чи є потреба. Цього року ми задоволені результатом, не дивлячись на те, якою була погода влітку», — говорить чоловік.

Свій буряк підприємство здає на Гнідавський цукровий завод, співпрацею з яким засновник абсолютно задоволений. Каже, люди там працюють чесні, а тому ошукати просто не можуть. До того ж стосунки заводу і підприємства настільки тісні, що вони підлаштовуються один під одного. Наприклад,  господарство зробило паузу в зборі цукрового буряку саме через те, що так попросив завод. Маркус Шютте говорить, що такий формат роботи досить зручний.

Прокоментував побачене на полі і представник компанії «Август-Україна», зазначивши, що їхня компанія також розвивається і йде у ногу з часом.

«Бурякова галузь іде стрімкими кроками вперед. Ще років 10 тому врожайність 40 т/га вважалася високою. Сьогодні ж це лише межа рентабельності, щоб буряк себе окупив. Щоб захистити посіви від шкідників наша компанія випустила новинку — інсектицид Борей Нео. Це трьохкомпонентний препарат, який дуже добре бореться з буряковим довгоносиком», — розповідає керівник Західного регіону компанії «Август-Україна» Тарас Борух.

Одного дня пішовши тією стежкою, шо й його батько, Маркус вже досягнув чималих результатів. у той час, коли його тато має 100 га в Німеччині, Маркус Шютте обробляє більше 4 тис. га, і планує розширення площ до 5 тис. га.

Технологічна карта

Для посіву мають дві сівалки – Monosem и Accord Monopill S, а для збирання — комбайн Holmer. Цієї техніки, кажуть, цілком вистачає для потреб господарства.

На запитання про шкідників і хвороби чоловік лише посміхається. Каже, немає нічого. Утім зазначає, що й досі не можуть визначити природу появи світлих плям на гичці.

«Виражених проблем у нас не було. На деяких полях, особливо на цьому, були світлі плями, але ми не розуміємо їх походження. Таке враження, ніби азоту не вистачило, але ж ним ряд був забезпечений. А чому воно таке – незрозуміло», — говорить агроном.